Туманний ранок
Мов сльози сизого дракона,
Блистить крізь кучері імла,
Неначе кришталеві грона
Ввесь покриває світ роса,
Із ранком злившись, плавно тане
Мрійлива тиша й білизна,
І все в чеканні, як настане
Тут царство сонця і тепла...
А доти спить ще день туманом,
Позбувшись всіх нічних огнів,
Що заворожують обманом,
І вимагають теплих слів,
Та врешті в них нема потреби,
Бо час підносить владу сну,
Хоч скоро й стане чистим небо,
Та має мла ще мить одну.
M.E.(nachtigall)
Красота!🤝🙂
