« Мне очень нравится группа Unknown Artist,
ну вы ее знаете, они поют Track 1, Track 2.
Ну а от Track 9 я ваще тащусь!!!!»
Дзеркало.
Я стою перед скляною блискучою сяючою поверхнею і дивлюся в неї. Дзеркало має свою фантастичну глибину, але на першому плані стоїть не молодий вже фацет з пом’ятим зморшками обличчям, гнилими жовтими зубами курця та борідкою «а ля» мексиканський мачо. Він далеко не красень але й не урод. Так, середньостатистичний п’ятдесятилітній мужик, який виглядає трохи молодше своїх років. Вік видають зморшки коло глибоко посаджених очей, та невеликий животик, який я так і не зміг зігнати, хоча й нічого для цього і не робив. Більшість моїх знайомих набагато молодші за мене і я не почуваю себе «нафталіном», хоча не всі терплять мою любов до старого класичного року. В принципі я не злоблива, в міру порядна та місцями розумна людина. Є, правда, і недоліки, великі, як на наш час. Я не вмію давати хабарі, як не стараюсь, мені завжди кажуть – ні, не потрібно. Це відноситься, в основному до лікарів, з суддями мені, слава Богу стикатися не прийшлося. І це не тому, що мене „давить жаба”, я згоден віддати гроші за послуги, тільки не вмію зробити по-галицьки улесливе обличчя, коли засовую гроші в кишеню халату. Ще не вмію давати милостиню. Як і просити її. Задля грошей ніколи не зможу принижуватись. В сварці спочатку пробую змовчати, обійти кути, але за якоюсь межою – вибухаю, і не попадайтеся мені на дорозі. Дуже легко заводжуся до бійки, але ніколи перший не вдарю. Хоча дуже скоро знов добрий і лагідний. От тому, напевно, місце поряд не заповнено…
Трохи заплющивши очі, я уявляю її… Тендітна фігурка, яка прихилилась до мене, положивши голову на плече. Відчуваю свою руку в неї на талії, уявляю вогник в очах та промінь світла на волоссі.
Але це мрії…
Насправді теорія загального сучизму давно переросла в практику. І Жінка тільки використовує Чоловіка для виконання своїх бажань, а любов – це тільки зброя в споконвічній боротьбі протилежностей. Та й ми - чоловіки не пасемо задніх в тій боротьбі. До чого це приведе – багато фантазії не потрібно.
А мені набридло бути Феніксом, і відроджуватись після кожної поразки, чи то перемоги… Мені набридло боротися з людьми, яких рахую, або рахував, близькими собі і кожен раз доводити їм, що не можу переродитися на те, що вони собі уявили. Я хочу бути самим собою, хочу любити, хочу тепла та доброти.
Люди! Схаменіться! Давайте любити друг друга! Хоч трохи…..
